Правничі освітні програми Державного торговельно-економічного університету мають понад тридцятирічну історію. Упродовж цього часу Університет перебуває в постійному діалозі з правничою спільнотою, роботодавцями, випускниками, представниками органів державної влади, судової системи, адвокатури, бізнесу та громадського сектору.

Черговий раунд обговорення освітніх програм відбувся в умовах стрімкого розвитку технологій штучного інтелекту, посиленого наближення українського законодавства до права Європейського Союзу та зростання ролі етичних стандартів у правничій професії.

Круглий стіл «Від аудиторії до професії: діалог зі стейкголдерами про розвиток правничих освітніх програм» зібрав представників судової системи (Бондаренко М. С., суддя-спікер Дарницького районного суду міста Києва, канд. юрид. наук; Щавінський В. Р., д-р юрид. наук, суддя київського окружного адміністративного суду), адвокатури (Князєв С. В., голова Адвокатського обʼєднання «ГРАНАТ»; Лебідь В. І., канд. юрид. наук, доцент, Керуючий Адвокатським бюро «Лебідь і партнери»; Андрєєв І. П., голова Молодіжного Комітету НААУ – UNBA NextGen; Козян Т. В. та Хоменко О. О., регіональні представники Молодіжного Комітету НААУ – UNBA NextGen у Київській області; Коваленко Д. Л., голова комітету з міграційного права, громадянства, захисту від видворення та екстрадиції НААУ; Небилиця А. В., адвокат), правозахисників (Новосельська І. В., канд. юрид. наук, доцент, засновниця ТОВ «Правова майстерня Ірини Новосельської»), дипломатичного корпусу (Хандогій В. Д., Надзвичайний і Повноважний Посол, Президент Української асоціації зовнішньої політики), Міністерства юстиції України (Петрицький А. Л., канд. юрид. наук, заступник директора департаменту публічного права – начальник управління конституційного та адміністративного законодавства, Міністерства юстиції України), бізнесу (Погарченко В. А., провідний юрисконсульт Комунального підприємства з утримання зелених насаджень Деснянського району м. Києва; Ільченко А. В., канд. юрид. наук, директор та співзасновник ТОВ «Гратіон Україна», ТОВ «Фінанс-сервіс», голова ГО «Асоціації юристів страхового права України»; Самборський Є. О. начальник юридичного відділу ТОВ «Украгрофінсервіс», Голова ради страховика ТДВ «СК «Професійне страхування»), випускників Університету (Леоненко А., помічник судді Дарницького районного суду м. Києва, кримінальна колегія; Стремецька А. О., головний спеціаліст відділу судового забезпечення Кабінету Міністрів України Управління судового забезпечення держави Департаменту санкційної політики та представництва в судах Міністерства юстиції України; Кучерявенко С. С., адвокат, секретар Комітету з питань міграційного права, громадянства, захисту від видворення та екстрадиції Національної асоціації адвокатів України; Граб А., доктор філософії в галузі права, Національне агентство запобігання корупції), науково-педагогічних працівників та  студентів. 

Центральним питанням дискусії стало те, яким має бути сучасний правник і які компетентності мають формувати правничі освітні програми в умовах трансформації юридичної професії. Учасники зійшлися на думці, що якісна юридична освіта не може обмежуватися лише переданням знань про норми права. Фундаментальна правнича підготовка має поєднуватися з аналітичними навичками, критичним мисленням, здатністю до юридичної аргументації, професійної комунікації, етичного оцінювання складних ситуацій та практичного застосування права.

Окрему увагу було приділено технологічним навичкам сучасного юриста. Учасники наголосили, що випускник правничої програми має впевнено працювати з правовими базами даних, електронними реєстрами, цифровими інструментами юридичної практики, системами організації роботи з клієнтами та документами, а також розуміти можливості й ризики використання штучного інтелекту в правничій діяльності. Водночас було зауважено, що технології не замінюють професійного правничого мислення, а вимагають ще більшої уваги до якості аргументації, відповідальності, доброчесності й етичних стандартів.

Під час обговорення учасники позитивно відзначили структуру бакалаврської освітньої програми «Право». Особливу увагу звернули на те, що в програмі досягнуто збалансованого поєднання обов’язкових компонентів, потрібних для формування фундаментальних правничих знань, із практично орієнтованими освітніми компонентами, які відповідають реальним потребам юридичної професії.

Презентований під час круглого столу проєкт оновленої освітньої програми продемонстрував, що її структура забезпечує належне покриття ключових правничих галузей і  компетентності, потрібних для підготовки до єдиного фахового вступного випробування та єдиного державного кваліфікаційного іспиту. Водночас програма не зосереджена на екзаменаційній логіці: вона містить компоненти, спрямовані на розвиток практичних навичок, правничого письма, юридичної англійської, професійної етики, комунікації.

Бакалаври ДТЕУ опановують унікальні дисципліни «Правові та етичні виклики штучного інтелекту», «Аналітичні методи в юриспруденції», «Інформаційні технології в юриспруденції» та ін.

Окремо було обговорено зміст магістерських правничих програм, зокрема потребу в посиленні практичної складової, розвитку спеціалізованих курсів, інтеграції європейського правового виміру, формуванні навичок роботи з правовими позиціями судів, міжнародними стандартами та сучасними регуляторними підходами. 

Колективи правничих кафедр підтримали ідею розроблення нових освітніх компонентів, орієнтованих на сучасні потреби юридичної практики. Ішлося зокрема про дисципліни, присвячені роботі юриста з відкритими даними, державними реєстрами, аналітичними цифровими інструментами та джерелами доказової інформації. Окремо було обговорено доцільність запровадження курсу, спрямованого на формування навичок побудови стратегії процесуального захисту, що охоплюватиме аналіз правової позиції, оцінювання доказів, вибір процесуальних інструментів, підготовку процесуальних документів і моделювання поведінки сторони в судовому процесі.

ДТЕУ продовжує розвивати правничі освітні програми як простір поєднання академічної якості, професійної практики, європейського правового виміру та відповідальності перед суспільством.